Василь Стус (1938—1985) — поет і правозахисник, який жив так, що його ім’я для мільйонів українців стало символом національної і людської гідності та незламності. За будь-яких умов він відстоював ідеали добра і свободи: «...Голови гнути я не збирався, бодай що б там не було. За мною стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу обставати до загину».

До цієї книги увійшли вірші зі збірок «Зимові дерева», «Веселий цвинтар» та «Палімпсести». Щоб зламати волю Василя Стуса, представники КДБ почали боротьбу з його рукописами — їх викрадали й палили. Але поет відновлював вірші з пам’яті, й написане під час ув’язнення стало вершиною його творчості.